Про вплив воєнних дій на довкілля Донеччини

Кращий стан довкілля – краще громадське здоров’я.

Ми живемо у світі, де глобальні проблеми суттєво впливають на місцеві громади, а здоров’я наших екосистем безпосередньо впливає на здоров’я людини. До того ж є Україні є критичні проблеми – злочинна війна росії знищує не лише людей, міста й села, а залишає довготривалі, навіть довічні сліди в нашому довкіллі.

Війна впливає на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер.

Протягом усього періоду військового вторгнення росії на територію України були запущені ракети різного калібру та типу. Ворог атакує як цивільні об’єкти, так і військову інфраструктуру. Проте переважна більшість обстрілів припадає на населені пункти та об’єкти промисловості в них.

Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них вуглекислий газ і водяна пара не є токсичними, а шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими газами.

В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання. Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей. У менших масштабах (але з більшою різноманітністю впливів) джерелом забруднення є також згорілі танки, транспортні засоби, збиті літаки та інші залишки бойових дій.

Руйнування інфраструктури, пов’язаної з водопостачанням і водовідведенням, хімічне забруднення, відключення електроенергії об’єктів, що скидають стічні води, становлять загрозу не тільки для водних ресурсів, а й для екосистеми в цілому. З початку збройного конфлікту неодноразово порушувалась і призупинялась робота об’єктів системи водопостачання, водоочищення й водовідведення, створюючи умови для спонтанного аварійного забруднення. Випадки пошкодження комунальних каналізаційних та водопровідних мереж зафіксовані в більшості населених пунктів уздовж лінії зіткнення.

Довкілля впливає на стан здоров’я населення. Зокрема забруднення атмосферного повітря є одним з факторів ризику, які впливають на виникнення та розвиток серцево-судинних та хронічних обструктивних захворювань легень.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ» здійснює моніторинг довкілля в населених пунктах Донецької області – атмосферного повітря, поверхневих водойм, грунту, радіаційного фону; вивчає захворюваність населення за доступними статистичними даними.

За 4 місяця 2024 року усього досліджено 1707 проб атмосферного повітря, забруднення хімічними речовинами вище нормативного рівня зареєстровані у 24 пробах, що складає 1,41% (4 місяця 2023 року – 1,53%). Відхилення зареєстровані у м. Краматорськ –2,95% (за вмістом азоту діоксиду, вуглецю оксиду, пилу, сажі, фенолу, формальдегіду, озону), Костянтинівка – 0,92% (за вмістом формальдегіду, вуглецю оксиду), Дружківка – 6,45% (за вмістом пилу, азоту діоксиду, ангідриду сірчистому). За результатами досліджень проб атмосферного повітря у м. Слов’янськ (314 проб), м. Покровськ (181 проба), на території Добропільської (67 проб), Білозерської (16 проб), Селидівської (40 проб) та Новогродівської (9 проб) територіальних громад вміст шкідливих забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищував гранично-допустимих концентрацій та відповідав вимогам «Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», затверджених Наказом МОЗ України № 52 від 14.01.2020 року.

Проби ґрунту у житлових зонах населених пунктів, дослідженого філіями ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» протягом 4-х місяців 2024 року за санітарно-хімічними, мікробіологічними та паразитологічними показниками, не мали відхилень.

За 4 місяці поточного року досліджена вода із 5-х річок (р. Сіверський Донець, р. Казенний Торець, р. Кривий Торець, р. Бик, р. Солона), 3-х водосховищ (Маячківське водосховище, водоймище Василівська Пустош, Веселовський ставок) та каналу «Сіверський Донець-Донбас» на території Дружківської, Костянтинівської, Краматорської, Криворіжської, Селидівської, Слов’янської, Святогірської, Шахівської громад. Відхилення за санітарно-хімічними показниками мали 48,65% проб води поверхневих водойм, за мікробіологічними показниками – 21,43% досліджених проб.

Вода водойм, які досліджувалися, характеризувалася перевищеннями гранично-допустимої концентрації по таким інгредієнтам як: сухий залишок – 16 випадків з перевищенням ГДК, сульфати – 16, біохімічне споживання кисню (БСК5) -10, хлориди – 8, залізо – 7, магній – 6, хімічне споживання кисню (ХСК)-4, лактозопозитивні кишкові палички – 4, фтор – 3, кальцій – 2, нітрати – 1.

У зв’язку з розливом нафтопродуктів у Харківської області внаслідок ракетних ударів по інфраструктурі та можливістю їх попадання у питну воду, проводились лабораторні дослідження води річки Сіверський Донець, яка є водною артерією Донецької області та каналу «Сіверський Донець-Донбас». Перевищень вмісту нафтопродуктів у річці, каналі та питній воді не зареєстровано.

Природні рівні радіаційного фону на території Донецької області за 4 місяця 2024 року знаходились у межах нормативних показників і в середньому складали 0,10-0,16 мкЗв/год. Загалом по області проведено 3158 досліджень рівнів зовнішнього гама-випромінювання, без відхилень.

Збереження довкілля – збереження громадського здоров’я: рушійна сила сталого розвитку!

Донецький обласний ЦКПХ МОЗ України.