"Хотіла їздити на великій машині": водійка найбільш "няшного" тролейбуса у Краматормьку про свою роботу

Це, мабуть, найбільш "няшний" тролейбус у Краматорську: від усіх інших він відрізняється лише однією деталлю - рожевою мʼякою іграшкою, прищепленою на скло біля водія, а на цій іграшці написано: "Тут рулюЯ".

Маленька така деталь, яка змушує посміхнутись, коли заходиш у тролейбус, і робить твою поїздку трохи затишнішою.

"Рулить" цим тролейбусом Ганна Селько і ось її історія.

Мʼяка іграшка у салоні тролейбуса. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

"У тролейбусі почуваєш себе захищено"

Ганна прийшла працювати у Краматорське трамвайно-тролейбусне управління (КТТУ) у 2007 році. Каже, що хотіла їздити на великій машині.

"Я отримала права, поїздила трохи на легковій, подумала, що хочу щось велике. Хтось з друзів сказав, що тролейбус - теж велика машина. І мені дуже сподобалось! Подобається їздити, подобається те, що дійсно велика машина, ти себе почуваєш комфортно, почуваєш себе захищено і взагалі багато емоцій", - розповідає водійка журналісту Kramatorsk Post.

Ганна каже, що специфіка у керуванні тролейбуса є - наприклад, штанги, привʼязані до проводів (хоча зараз зʼявилися тролейбуси з автономним ходом, якими керувати значно легше), а ще електроніка, напруга.

Але робота водія тролейбуса - це не лише кермування, це ще й спілкування з пасажирами.

"У перший час було важко, що люди [в тролейбусі]: дивитись за дверима, щоб не придавити, плюс графіки [руху виконувати]. Але до всього звикаєш, потім все на автоматі все відбувається", - розповідає вона.

Зараз Краматорськом в основному їздять нові тролейбуси "Дніпро" з автономним ходом

Ганна Селько прийшла працювати на КТТУ, коли містом ще їздили старі тролейбуси ЗІУ-682, ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2 і ще працювали трамваї. Зараз майже всі тролейбуси на маршрутах - нові "Дніпро Т203", з автономним ходом, придбані в останні роки.

"Нові машини відрізняються тим, що вони більше напхані електронікою. У старих тролейбусах все було простіше: ось двері, там запобіжник. Тут більше електроніки, потрібно було щось почитати, щось подивитися, щоб щось запамʼятати, щоб якщо [тролейбус] десь зламався, зупинився, і щоб зміг розповісти [диспетчеру], чому ти стоїш і який слюсар тобі потрібен", -розповідає вона.

Як велика війна вплинула на роботу

Ганна каже, що суттєвих змін в її роботу велика війна не принесла - водії тролейбусів продовжують працювати, як і раніше. Але деякі зміни все ж є.

"У нас не стало других змін, один час ми взагалі їздили трохи зранку і трохи ввечері, потім поступово почали вдень пускати тролейбуси, а зараз все вирівнялось - 12-годинна робоча зміна, як і було [до повномасштабного вторгнення]", - каже вона.

Ганна не виїжджала з міста, хоча, зізнається, було і досі буває страшно.

"Я така людина, яка вірить, що все буде добре, що все буде так, як треба. Не бачу сенсу їхати кудись в нікуди, якщо у мене тут є робота, заробітна плата, а там - ні житла, ні роботи. Не люблю я зміни", - ділиться водійка тролейбуса.

Ганна Селюк за кермом свого тролейбуса. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

В блекаутну зиму, коли світла у Краматорську не було по кілька днів, у мережі не було напруги, тролейбуси стояли в депо, а за їхніми машрутами курсували автобуси. А взагалі робота водія тролейбусу взимку і влітку відрізняється.

"Окрім того, що на дорозі ожеледиця, сніг, тролейбуси - це вид транспорту з "воздушними" дверима, тобто сильний мороз і щось [у механізмі] може замерзнути, колеса, гальма часто примерзають - тоді ми їх гріємо, повітря спускаємо. Плюс у нас ще замерзають дуже сильно провода", - каже вона.

Ганна згадує, як цієї зими пройшов дощ, а за ним вдарив мороз - тоді тролейбуси не їздили три дні, бо сильно замерзли лінії. Тоді також ходили автобуси замість тролейбусів.

"Найтяжче у моїй роботі - спілкування з людьми, бо люди різні, іноді виникають конфліктні ситуації, коли тролейбус поїхав і хитнуло [пасажирів]. Я хочу сказати, що всі ми - люди, у всіх нас є нервова система, і я вважаю кругом - хоч у тролейбусі, хоч у магазині, хоч на пошті - треба поставити себе на місце тієї людини, яка там працює, яка вас вислуховує, спілкується з вами, обслуговує. Спитати себе, чи могли б ви це саме робити", - каже водійка тролейбуса.